Михайло Решетников (Myhailo Reshetnykov)
Ілюстрації Олени Рабинович (Olena Rabynovych)
Ніж (праслов’янською мовою «ножь» от «ножити» — протикати, нім. Messer, англ. Knife), є одним з найдавніших і універсальних інструментів в історії людства. Перші з знайдених ножів були виготовлені більш двух мільйонів років тому.
Універсальність ножа зумовлена великою кількістю виконуваних їм функцій:
- Різ (лезом);
- Скобління (обухом);
- Свердління і колупання (вістрям);
- Вирізання з деревини (лезом та вістрям);
- Рубка деревини та батонінг (рубка деревини шляхом ударів по обуху ножа іншим предметом, як правило дерев’яною палицею). Рубку найкраще робити клинками довжиною понад 20 см;
- Нанесення уколів, штрикання і протикання (вістрям), порізів (лезом) та подряпин (вістрям ножа керамбіту) при бойовому та мисливському застосуванні ножа;
- Використання клинка для бічних навантажень при:
– використанні ножа в якості лому, наприклад, для відкривання люків, дверей, вікон і ящиків (тактичні ножі та ножі для виживання);
– використання ножа в якості опори для ніг або рук при втиканні клинка в деревину або між камінням (тактичні ножі та ножі для виживання);
– копанні ґрунту.
Необхідність різу виникла в процесі еволюції, на початку вживання м’яса в їжу. Анатомічні особливості людини не дозволяють розривати (відсутність кігтів) або розгризати (відсутність іклів) здобич, а фізіологічні особливості людини перешкоджають вживанню м’яса разом з волосяним покривом шкіри вбитої тварини. Туша тварини повинна бути розібрана – знята шкура, вирізане і розрізане м’ясо. Знята шкура тварини потрібна людині для виготовлення одягу, взуття і спорядження. Це скоріше за все і спонукало до створення перших ріжучих інструментів.
Застосування ножа для штрикання зробило з нього зброю для добивання поранених на полюванні тварин і бойових цілей.
Попередником ножа можна вважати рубило або ручну сокиру (нім. Faustkeil, англ. Hand Axe), яка з’явилася більш 2 мільйонів років тому в Африці. Це був універсальний господарський інструмент, який виконував функції ножа, сокири і кирки. Ці проножі без руків’я мали списовидну, міндалевидну і інші форми. Для їх виготовлення використовувалася техніка оббивки – ударення одного каменя об інший. Ріжучий край був біфасіальним (фр. Biface – двосторонній) і розташовувався на обох краях робочої частини рубил.
У різних регіонах Землі перші ножі виготовлялися з каменю, деревини, кістки або рогу. Кремній був найчастіше використовуваним клинковим матеріалом кам’яного віку. Він є найдоступнішим і відрізняється підвищеною твердістю. Шарувата структура кремнію дозволяє легко формувати та заточувати клинок методом оббивки.
Удосконалення технології заточування кремнієвих клинків призвело до винаходу неандертальцями заточувальних інструментів – кістяних і рогових віджимників-ретушерів, що дозволяють досягати більшої гостроти клинка.
Надалі, для більш зручної та надійної фіксації клинка в долоні, кам’яні клинки стали насаджувати на руків’я з деревини або рогу. Закріплювалися клинки за допомогою примітивних клеїв і мотузок з жил тварин.
Розглянемо найдавніші кам’яні ножі, знайдені в Центральній Європі.
Ілюстрація Олени Рабинович
Реконструкція обличчя Етці, Південно-Тирольський музей археології в Больцано, північна Італія
Ілюстрація Олени Рабинович
Ілюстрація Олени Рабинович
Подібний кремнієвий кинджал, створений близько 2900 року до нашої ери, був знайдений в німецькому містечку Алленсбах (нім. Allensbach). Ніж має клинок довжиною 8 см і руків’я з деревини бузини без вираженого навершя. Загальна довжина ножа складає 16 см. Клинок був вставлений у розщеп руків’я, залитий березовим дьогтем і закріплений мотузками, якй ймовірно складаються, як і в попередньому ножі, з жил тварин.
Ілюстрація Олени Рабинович
Найгостріші ножі кам’яного віку виготовлялися з вулканічного скла, що є продуктом швидкого охолодження лави – обсидіану. Обсидіан добре піддається обробці і дозволяє досягти практично ідеальний проріз, значно кращий, ніж у сталевих клинків. На сьогоднішній день скальпелі з обсидіану використовуються в хірургії серця. Вони забезпечують надтонкий розріз, що швидко загоюється. При відповідному заточуванні товщина їх ріжучого краю може досягати 0,02 мікрона, що значно тонше, ніж у сталевих скальпелів. При цьому обсидіан є значно важкодоступним матеріалом, ніж кремній.
Розвиток металургії дозволив виготовляти клинки спочатку з міді, а надалі з бронзи, заліза, сталі і кераміки.
Поява великих міст і міської культури життя підштовхувало до створення компактних ножів для щоденного безпечного носіння в кишені. В Римській імперії були створені складні (кишенькові) ножі, в яких клинок, насаджений на поворотний штифт, після використання прибирався в руків’я з деревини або рогу. Складні ножі не сприймалися оточуючими як зброя, і отже як загроза. У сучасному розумінні це EDC-ножі (англ. Every Day Carry – носити кожен день).
Більшість сучасних ножів вузько спеціалізовані – від ножів для щоденного використання для приготування їжі (кухонні ножі), подрібнення готової їжі для безпосереднього відправлення в рот (столові ножі), відкриття конвертів, гоління і щоденного міського носіння (EDC-ножі), до операційних скальпелів, бойових, рятувальних і ремісничих ножів. Найбільш універсальними є бушкрафт-ножі, призначені для виконання широкого кола завдань в поході. Для активностей на свіжому повітрі випускаються спеціалізовані ножі – садові, рибальські, грибні, мисливські, ножі для виживання та кемпінгу.
Бачення ножа не тільки як утилітарного інструмента або зброї, але і як засобу вираження індивідуальності власника привело до появи кастомних ножів (від англ. Customer – споживач, тобто виготовлених під певну групу людей лімітованими серіями), званих також авторськими або колекційними. Кастомні ножі мають оригінальний дизайн і виготовляються з високоякісних матеріалів. Такі ножі проектуються, частково або повністю виробляються вручну майстрами з певним авторитетом, званими найфмейкери (укр. ножероби, англ. Knifemaker, нім. Messermacher).
Існує також бачення ножа як об’єкта мистецтва, що призвело до створення декоративних ножів. З огляду на їх будову і застосовані матеріали вони частково або повністю позбавлені практичних функцій.
У 2005 році журнал «Форбс», за результатами опитування широкого кола експертів і читачів, визнав ніж найважливішим інструментом створеним людиною (No. 1 The Knife, David M. Ewalt, Forbes, Aug 31, 2005).