Валентина Бажан –
член спілки журналістів України,
головний редактор обласної газети
“Народне слово” м. Кропивницький
Світлини надані Давидом Ямпольським для публікації
на Українському інфопорталі у Німеччині
Творчий шлях Давида Ямпольського
Давид Ямпольський – фотограф з когорти тих, чиї знімки одразу впізнає кожен, хто хоч раз знайомився з його творчістю. А це в світі мистецтва фотографії досить нечасте явище. Хоча – і в будь-якому мистецькому напрямку теж зустрічається досить рідко.
Його роботи завжди цікаві, але найцікавіші – портрети. На кожному – мить, характер, думки, емоції людини. Причому об’єктив Давида примудряється зафіксувати модель – чи то дитину, чи то людину поважного віку – в хвилини найвищої напруги, емоційного злету, коли риси обличчя, поза, міміка розповідають краще слів.
Захопився мистецтвом фотографії наш земляк, кропивничанин Давид, тоді ще Додік Ямпольський, в дитинстві – побачивши вперше в 10 років диво проявлення світлини в імпровізованій фотолабораторії, яка розташовувалась у ванній кімнаті сусіда. І все, закохався в фотографію – був перший фотоапарат «Зміна-5», перші успіхи і невдачі. Фотографія стала його захопленням на все життя. Коли закінчувалася ера плівки, Давид думав, що знімати вже не буде – у Німеччині, куди він переїхав з родиною з Кропивницького, все обладнання, фотопапір, хімікати коштували дуже дорого. Але невдовзі почалась нова ера цифрового друку, цифрового фото – і захоплення Давида заграло новими гранями.
Усі світлини Ямпольського, за незначним виключенням, яке не тягне й на один відсоток, не постановні. Усі фотомиті – спіймані, схоплені, зафіксовані в живих обставинах. Оскільки особливим напрямком його творчості стали портрети музикантів і танцюристів, у Давида декілька разів вимагали покинути залу – буцімто клацання фотоапарата заважає виконавцям. Але ж як інакше вхопити той особливий вираз обличчя митця, коли він зливається з музикою, яку виконує, як зафіксувати поворот голови і па танцюристів, які концентрують апофеоз танцю, як зняти вираз обличчя дитини, яка вперше йде на причастя? До того ще й слід врахувати, що спалахом під час концерту чи служби в храмі користуватися взагалі не можна – і це, зрозуміло, звужує можливості майстра. Але немає нічого неможливого для Ямпольського – майстра високого класа, яким він, без сумніву, став за роки свого захоплення фотографією. Десятки тисяч фотографій, така ж кількість варіантів світлин, тисячі людей, яких залишив для історії на своїх знімках Ямпольський. Тільки на останньому фотоапараті зафіксовано більше 90 тисяч світлин.
Є у Ямпольського свої професійні секрети. Наприклад, найкращій портрет співака виходить, якщо вловити мить за 3-4 секунди до початку співу. Ну хто б міг подумати? Але для того, щоби сформулювати для себе цю особливість, були зроблені сотні-тисячі проб.
Цікаво, що серед світлин Давида є чимало дуже вдалих портретів митців, про які вони навіть не знають. Зйомки під час концертів не завжди закінчуються знайомством з фотомайстром, який працював у залі, ще й заважав. Тож галерея чудових портретів скрипалів, віолончелістів, піаністів, виконувачів бальних танців залишається для людей, для глядачів – як мистецтво.
Вміння Ямпольського розгледіти в звичайному старому обличчі цілу важку епоху, яку прожила людина, у міміці дитини передчуття майбутнього щастя – справжнє диво професіональної фотографії. За цим вмінням – філософське розуміння сенсу того, що важливе в житті кожної людини, мудрість буття, краса відносин між людьми. Це мистецтво, як і будь-яке інше – література, живопис, музика тощо – про те, як через одну мить життя того, хто залишиться на світлині, передати усі роки, десятиліття життя персонажу. Насправді це мистецтво!
